«Щастить іспанцям» – так думає багато наших співвітчизників, які не мають офіційної можливості кілька годин відпочити посеред робочого дня. У наших широтах сієста не прийнято, проте бажання подрімати в пообідній час все одно є. Чи потрібно боротися із цим бажанням? Корисний чи шкідливий для нашого організму денний сон? Давайте розберемося, чи варто нам влаштовувати собі сієсту.
Вивчаючи багатовіковий досвід різних народів світу, фізіологи сьогодні все частіше і частіше схиляються до думки, що для людини найбільш корисним є сон щонайменше двічі на день.
Ви, мабуть, самі неодноразово помічали, як на роботі після полудня на вас накочує сильна сонливість, і хоч би короткочасний сон здається межею мрій. Виявляється, компаніям невигідно відмовляти своїм співробітникам у короткочасному денному сні, адже він обертається підвищенням продуктивності та продуктивності праці працівника. Дослідження підтверджують, що півгодинний сон в середині трудового дня здатний поліпшити концентрацію, увагу, відновити сили і зняти емоційну напругу, що накопичилася. Адже бадьорий і творчий співробітник однозначно кращий за розсіяний і злий.
З користю денного сну погодилися багато великих компаній Японії, Європи та навіть тепер дозволяють своїм співробітникам здійснювати перерву для сну. Так, наприклад, працівники муніципалітету німецького міста Фехта неподалік Гамбурга можуть використовуватися офіційну можливість подрімати 20 хвилин на день. Оскільки мерія не могла виділити грошей і найняти нових співробітників, керівництво вирішило таким чином підвищити ефективність вже наявного персоналу.
Результати наукових досліджень про відпочинок вдень
Експерименти сучасних вчених підтверджують, що питанню денного сну варто приділити більше уваги, адже воно може вплинути на наше самопочуття та трудову діяльність. Так, психолог із Національного інституту космічної біомедицини (США) Девід Дінджес провів дослідження, в рамках якого 90 здорових молодих людей мали протягом двох тижнів спати в незвичайному режимі. Сон піддослідних ділили на два відрізки: нічний, тривалістю від 4 до 8 годин і денний, тривалість якого становила від 15 хвилин до 2 годин. Потім поки учасники експерименту не спали, вчені проводили різні тести, визначаючи особливості їхнього психофізіологічного стану.
В результаті експерименту вчені дійшли висновку, що найбільш прийнятним варіантом для гарного самопочуття та працездатності був довгий двогодинний сон у денний час (посеред дня) і незвично короткий для більшості людей нічний сон, тривалістю лише чотири години.
Дане дослідження ставило своєю метою визначити оптимальний режим для астронавтів, організм яких, перебуваючи на орбіті, не може керуватися звичною зміною освітленості. Тому вчені шукали найбільш вигідний для продуктивної роботи та гарного самопочуття «штучний» розпорядок сну та неспання.
Багато вчених впевнені, що для людини корисніше спати двічі на добу. Ця думка збігається також із точкою зору президента Національної асоціації з вивчення сну фізіолога з Франції Жан-Луї Вала. Він пояснює це фізіологічними особливостями людини. Виявляється, при постійному цілодобовому вимірі температури тіла людини виявляється два мінімуми її значень: перший настає між 3 та 5 годинами ранку (температура знижується суттєво), а другий – між 13 та 15 годинами (температура знижується незначно). Саме в ці тимчасові відрізки людині якраз і хочеться спати найсильніше.
Сара Медник – американський фізіолог, яка займалася вивченням взаємозв'язку між наявністю денного сну та зоровими здібностями людини. У дослідженні брали участь 130 студентів. Було визначено, що швидкість зорової реакції людини (час, який йому потрібно, щоб розібрати написане на екрані) відрізняється в ранковий і вечірній час.
Вранці людині потрібно всього 10 секунд на «пізнання» інформації, а ввечері – цілих 40. Це не дивно, адже наш мозок втомлюється за день, і надвечір швидкість обробки даних значно знижується.
Що цікаво, експеримент показав, що коли людина робила вдень перерву на сон, її мозок справлявся з інформацією ввечері так само швидко, як і вранці. Що важливо, такий сприятливий вплив мав досить тривалий сон від 1 до 1,5 години.
Проте щодо оптимальної тривалості денного сну думки лікарів та вчених часто кардинально розходяться.
Деякі, наприклад, вважають, що півтори-дві години сну призведуть до поганого психоемоційного стану після пробудження – людина буде роздратованою або пригніченою, розбитою.
Інший вчений – антрополог із Франції Філіп Кабон зайнявся вивченням сну десяти екіпажів, які працюють на трансатлантичних лайнерах. Кожен екіпаж включає двох пілотів, які працюють поперемінно - один сидить за штурвалом, інший в цей час відпочиває. Початкові умови експерименту дозволяли кожному льотчику спати по 45 хвилин. У період стомлюючих нічних польотів пілоти часто встигали за відведені 45 хвилин зануритися в глибоку стадію сну.
За результатами проведених під час неспання тестів, виявилося, що навряд чи варто довіряти льотчику, який нещодавно прокинувся після такого сну, якийсь складний маневр, наприклад, такий, як аварійна посадка. Після закінчення дослідження вчені порекомендували французьким компаніям скоротити сон пілотів до максимального 40 хвилин.
Інші досліди продемонстрували здатність десятихвилинного сну відновлювати психофізіологічні характеристики не гірше, ніж півгодинного.
Скільки ж має спати людина вдень, щоб зберігати високі показники праці та добре почуватися?
Якщо ви хочете освіжити голову та підбадьоритися, спробуйте спати вдень не більше 30 хвилин. Така тривалість не дозволить вам поринути у глибоку стадію сну.
Як відомо, наш сон – це низка фаз, що змінюють один одного. Приблизно через 30-35 хвилин після засинання настає стадія глибокого сну, тривалість якого становить 30-45 хвилин. Якщо ви прокинетеся до закінчення цієї стадії, це може призвести до поганого самопочуття, головного болю, зниження працездатності.
Тому з метою просто підбадьоритися і позбутися сонливості достатньо буде півгодинного сну.
Якщо ви сильно втомилися і точно знаєте, що півгодини на відновлення сил вам не вистачить, тоді дозвольте собі півторагодинний сон. Спати понад дві години не рекомендується.
Чи спроможний денний сон негативно вплинути на метаболізм?
Багато людей, які стежать за фігурою або борються із зайвою вагою, побоюються, що денний сон здатний сповільнити метаболізм. Згідно з цим міфом, денний сон може спровокувати появу зайвих кілограмів.
Звернемося до думки спеціаліста з харчування Аланна ДіБона та американського лікаря-фізіолога доктора Дена Вейсвоссера і дізнаємося, чи може денний сон бути небезпечним для нашої фігури.
Як відомо, поки ми спимо, у нашому організмі уповільнюються всі процеси такі, як дихання, серцевий ритм, а також перетравлення їжі. Однак обдурити обмінні процеси і якось серйозно порушити їх годинником денного сну неможливо. Метаболізм є надто складним процесом.
Коли ми прокидаємось, всі процеси починають повертатися до своєї звичайної швидкості. Коли ми прокидається після денного сну, швидкість всіх процесів в організмі відновлюється ще швидше.
Метаболізм малорухливих людей перебуває на низькому рівні. Особливої різниці між сидінням у кріслі за комп'ютером та лежанням у ліжку для організму немає. Тому через таку зміну положень тіла жодного уповільнення обміну речовин не відбудеться.
Хто дбає про швидкість метаболізму і стежить за своєю вагою, має приділити увагу регулярним тренуванням, адже це єдиний вірний спосіб прискорити обмінні процеси. Також для багатьох спортсменів важливий той факт, що підшкірний жир спалюється, і м'язи ростуть переважно якраз під час відпочинку.
Лікар ДіБона наполягає, що підстав для занепокоєння щодо негативного впливу денного сну на метаболізм немає. Навпаки, денний сон здатний принести незрівнянну користь: знизити рівень кортизолу, що провокує набір підшкірного жиру, а також зробити людину бадьорою, більш енергійною та активною.
Таким чином, дослідження вчених різних галузей показують нам, що не варто обмежувати себе у короткочасному денному сні. Він має безперечно більше переваг, ніж недоліків. Отже, скажіть «так» сієсті у своєму житті!
