Подушка – звичайний, начебто, предмет, який знайдеться в більшості сучасних будинків. Але так не завжди. У різних народів у різні часи подушку наділяли і містичними, і лікувальними, і захисними та чарівними властивостями. У давнину подушка вважалася предметом розкоші, атрибутом заможної людини, що демонструвала його високий статус. Загалом про подушку можна розповісти багато цікавого…
Якими були перші подушки? Насправді, вони мало чим схожі на сучасне м'яке та комфортне спальні приладдя. У Стародавньому Єгипті подушками для представників вищого стану (у звичайних людей їх просто не було) служили дощечки, вигнуті таким чином, щоб не зашкодити зачіску фараона. Дерев'яні подушки розписували зображеннями злих духів, завданням яких було захисти фараона під час сну.
На чому не доводилося спати нашим предкам! Подушки виготовляли з порцеляни, металу та навіть каменю. Що дивно такі подушки використовувалися аж до середини XIX століття.
Жителі Стародавньої Греції все-таки добре розуміли в комфорті та прагнули максимального його собі забезпечити. Тому вони й стали першими робити подушки у звичному для нас вигляді. Для стародавніх греків подушка була особливим предметом у будинку, можна сказати культовим, і їй приділяли чимало уваги. Для виготовлення використовувалися строкаті яскраві тканини або шкіра тварин, а як набивання застосовувалися пір'я птахів, шерсть тварин або трава. Прикрашалися такі подушки складними мереживами, хитромудрими візерунками, малюнками.
Заможні римляни користувалися подушками, причому звикли наділяти їх містичними властивостями. Так, наприклад, імператор Нерон завжди лягав спати, попередньо поклавши під подушку зміїний браслет. Таким чином, він хотів забезпечити собі міцний сон.
Цікава історія, пов'язана з подушками, сталася одного разу у Римі. Один римський патрицій загруз у боргах, і все його майно було розпродано. Октавіан Август захотів отримати саме подушку боржника. Коли ж у нього запитали, навіщо це йому, він відповів, що хоче мати подушку, на якій можна спокійно спати ночами, маючи таку кількість боргів.
Містичні властивості приписували подушкам й у Азії. Так, в Індії існує легенда, що саме завдяки подушці зміг зцілиться Будда, коли здоров'я та сили покинули його. Після довгих важких мандрівок і самокатування Будда зовсім втратив сили і лежав землі, трохи дихаючи. Потім він раптово відчув чарівний аромат листя дерева, що росте неподалік. Будда вирішив нарвати листя, загорнути його в мішок і покласти собі під голову під час сну. Легенда говорить, що Будда прокинувся вже здоровим і продовжив свій шлях.
У країнах арабського світу подушки сподобалися особливо сильно. Згадайте типовий інтер'єр багатого арабського будинку: подушки там були різних кольорів та розмірів, прикрашені візерунками, кистями та бахромою. Розшиті подушки з дорогих тканин були ознакою статусу та достатку господаря будинку.
В арабських країнах мандрівники кріпили до верблюжого сідла спеціальну подушку. Вона робила поїздку комфортнішою і навіть у саму спеку не викликала потовиділення. Набивання таких подушок суворо зберігалося в таємниці, яка й досі не розкривається мешканцями пустелі.
Араби називали її словом "суффа". Вважається, що відоме слово софа (невеликий низький диван) походить саме від назви цієї арабської подушки.
До речі, у китайському суспільстві форма подушки назавжди залишала відбиток на зовнішності людини та служила індикатором її добробуту. Так, гладячи на форму потилиці дитини, можна було сказати з якої він сім'ї: якщо потилиця плоска - сім'я бідна і як подушка використовуються квадратні або круглі валики, якщо потилиця округлої форми - сім'я забезпечена і її члени сплять на м'яких пір'яних подушках.
У середні віки з'явилися спеціальні подушки, які використовувалися для захисту ніг від холоду. Холодні кам'яні підлоги замків і великі приміщення, які взимку просто неможливо було нормально обігріти, зробили подушки для ніг досить поширеними на той час. Також стали з'являтися і особливі подушки для молитви, які підкладалися під коліна. Використовувалися подушки та наїзниками, їх клали на сідло для пом'якшення верхової їзди.
Козача подушка для сідла була дуже важливим предметом. Чим же вона була така цінна? А тим, що це був свого роду сейф – схованка, де козак зберігав усі гроші та венні трофеї.
У давнину подушка служила не тільки для комфортного сну, а й для захисту. Солдати ховали свої подушки під одяг, і вони часто зберігали їм життя, виступаючи як бронежилетів. Пухові подушки використовувалися для захисту від куль навіть у 20 столітті. Так «бандерівці», намагаючись убезпечити себе від радянських та німецьких куль, ховали їх під верхній одяг. Кажуть, що перини могли затримати навіть кулі від гвинтівок. Куля часто грузла в набиванні і тим самим зберігала життя бійця.
У давнину на Русі подушки також були в особливій пошані. Подушка свідчила про забезпеченість господарів. Однак жителі давньої Русі наділяли її та іншими властивостями. Чоловіки під подушку своїм дружинам клали сокиру перед виконанням подружнього обов'язку. Вважалося, що якщо при цьому крикнути «народи хлопчика» в найвідповідальніший момент процесу, то можна «замовити» майбутню стать дитини.
Дівчата були досить винахідливими у своєму бажанні дізнатися, хто ж їхній майбутній чоловік. Вони клали прут віника під подушку і чекали, хто ж насниться їм цієї ночі. Уві сні мав з'явитися наречений.
Як набивання наші предки використовували не тільки пір'я птахів, але також і шерсть тварин, лікувальні трави, берест, гречане лушпиння. До речі лушпиння гречки залишається популярною як набивання і сьогодні завдяки своїм гіпоалергенним і масажним властивостям.
Трави також залишаються затребуваними якість набивання в сучасному світі. Так, у Європі виробляються спеціальні подушки від безсоння, наповнені особливим заспокійливим та розслаблюючим складом: травою собачої кропиви, лавандою, хмелем, коренем валеріани тощо.
Але не тільки приспану функцію мають подушки. У винахідливих виробників вони й сприяють пробудженню. Нещодавно були випущені подушки-будильники, які починають легенько вібрувати, коли настав час вставати. Якщо господар ігнорує ці делікатні вібрації, вони посилюються. Потім подушка може вжити крайніх заходів – пустити в хід слабкий електричний розряд. Загалом, якщо було вирішено прокинутись у певний час, проспати вже не вдасться.
Японські виробники за допомогою подушки борються із почуттям самотності. Вони почали випускати подушку специфічної форми: для жінок вона імітує рідне чоловіче плече, а чоловікам – коліна коханої дівчини. Тепер, якщо японець не хоче почуватися самотнім, він може скористатися послугами подушки-обіймалки.
У Лейчестерському університеті у Британії існує незвичайна студентська традиція. Щороку викладачам вручається премія у вигляді бронзової, срібної та золотої подушок. Як ви вважаєте, який критерій отримання цієї нагороди? Найнудніші лекції!
